Акцент дня

Стратегии игры в рулетку Супер Слотс

Звернення Олександра Шлапака до клієнтів та співробітників банку

ПриватБанк национализирован

Альфа-Банк UA CPL ПУМБ UA CPL

Проклятий транш: чому Україна не вчить історія роботи з МВФ

Опубликовано Январь 28th, 2016

Україна по-тихому повернула “старі” борги МВФ. Але нова співпраця не ладиться. Як країні вискочити з прокляття третю (і останнього) траншу
Поділитися: Поділитися в Facebook Поділитися в Вконтакте Поділитися в Twitter Поділитися в Одноклассниках Поділитися в Google+
Проклятий транш: чому Україна не вчить історія роботи з МВФ
У наприкінці 2015 року відбулося ряд знакових подій, пов’язаних з українським державним боргом. По-перше, реструктурована основна частина комерційного боргу України. По-друге, дефолт за “російським” єврооблігаціях – по суті, другий суверенний дефолт України за 2015 рік.

Третя подія було також дуже знаковим, але залишилося зовсім непоміченим. Що пропустили ЗМІ?

В той момент коли світ готувався святкувати Різдво, а мораторій за “російським” єврооблігаціями на $ 3 млрд переходив з розмовного жанру в практичне русло дефолту, Україна здійснила платіж на адресу МВФ в обсязі трохи менше $ 174 млн.

Це був останній платіж від України на адресу МВФ за кредитом stand-by, залученому в 2010 році. А трохи раніше (у травні 2014 роки) Україна остаточно розрахувалася за набагато великим кредитом stand-by, залучати в 2008-2009 роках. До слова, основний тягар виплат за цим кредитом припав на 2012-2013 роки. У цьому є якась іронія політичної спадкоємності: кожен режим розплачується за кредитами МВФ, виданими своїм попередникам.

Проклятий транш: чому Україна не вчить історія роботи з МВФ

У підсумку за станом на січень 2016 Україна повинна МВФ “тільки” $ 10650000000 за кредитами stand-by і EFF, залученими в 2014 і 2015 роках відповідно. Цікаво, що обсяг залучених коштів насправді склав $ 11100000000, але їх поточний доларовий еквівалент помітно нижче через зміцнення долара по відношенню до інших світових резервних валют. Хоча протягом найближчих 10 років курсова різниця може помінятися.

Саме 10 років Україні належить розраховуватися по вже взятих у МВФ кредитах. Після перепочинку в 2016 році (ще не прийшов термін гасити позику 2014 роки) в наступному році потрібно буде погасити майже 1 млрд. Дол., А в 2018 році – вже трохи більше 2 млрд. Дол. Подальші суми і терміни можуть зрости, оскільки Україна планує продовжувати вибірку коштів Фонду.

Проклятий транш: чому Україна не вчить історія роботи з МВФ

Повернемося до досвіду попередніх кредитів МВФ. Кредит 2008-2009 років надавався в умовах гострої фінансово-економічної кризи (зниження ВВП на 15% за рік, скорочення експорту майже на 40%, майже дворазова девальвація гривні). Програма stand-by +2008 року завершилася після отримання третього траншу через “хитромудрого” (відміна рішення заднім числом) відмови української сторони виконувати свої зобов’язання, насамперед у частині підвищення цін на газ.

Програма stand-by 2010 року за суттю була її продовженням. Однак до 2011 року уряд втратив до неї інтерес: світові ринки активно відновлювалися, а Україна отримала можливість брати кредити там, де ставлять менше умов і ставлять менше питань. Програма затухла після отримання другого траншу в кінці 2010 року.

Зараз ситуація зовсім інша. Практично вся хитка макрофінансова стабільність країни все ще грунтується на кредитах МВФ і інших донорів. Експорт скоротився майже вдвічі і продовжує знижуватися через несприятливої ситуації на зовнішніх ринках, кумулятивне падіння ВВП склало 17%, гривня девальвувала трикратно і продовжує відчувати девальваційний тиск. У таких умовах Україна не може дозволити собі поверхнево ставитися до взятих на себе зобов’язаннях: кредитна підтримка потрібна як повітря.

Тим не менш негативні тенденції в наявності. Кожен наступний транш і пов’язані з ним зміни даються Україні все з більшою натугою. Якщо на момент отримання другого траншу відставання України від графіка становило 2 місяці, то на сьогоднішній день воно досягло вже п’яти місяців. На програму МВФ зав’язані і кредити інших донорів: у 2015 році Україна через власну нерозторопність недоотримала $ 6 млрд кредитної підтримки. План з міжнародних резервів НБУ на кінець року недовиконаний на $ 5 млрд.

На жаль, продовжує збуватися українське “прокляття третього траншу”: напередодні або відразу ж після отримання третього траншу програми МВФ темп реформ стає настільки незадовільним, що це в кінцевому підсумку призводить до зупинки програми.

Проклятий транш: чому Україна не вчить історія роботи з МВФ

Як не наступити в черговий раз на граблі “прокляття третього траншу”? Насамперед потрібно відмовитися від ілюзій. Незважаючи на поліпшення статистичних макроекономічних показників, в 2016 році нашу економіку очікує стагнація. І це якщо не говорити про песимістичні сценаріях. У цих умовах логіка дій “МВФ нам уже допоміг, тепер можемо обійтися без нього” рівносильна саботажу.

Відмова від ілюзій повинен супроводжуватися поверненням на рейки реформ. Реформами дуже рано хвалитися, вони все ще тільки починаються. Непростий шлях по переходу на чесні ціни на енергоносії (що не фінансуються боргами і грошовою емісією) не пройдений. Реформа системи соціального забезпечення, включаючи пенсійну, по суті ще не розгорнута. Без цього вийти на структурно стійкий баланс державних фінансів не вдасться.

Шанси отримати третій транш кредиту МВФ у лютому-березні 2016 досить відчутні: виконано практично всі ключові умови, залишилося докласти трохи зусиль. Але будь-яка кредитна програма – це питання довіри. З кожним випадком невиконання зобов’язань, виправдань недостатнього прогресу, посилань на складні обставини довіру невблаганно знижується. Цікаво чи зможуть банки України винести цей додатковий тягар?

Проблема подолання “прокляття третього траншу” полягає не в отриманні чергової порції кредитних коштів як таких. Це переломний момент, коли стає зрозуміла реальна прихильність країни реформам, її готовність на рішучі кроки не заради зовнішньої підтримки, а заради власного майбутнього. Поки що цей переломний момент не виглядає так однозначно, як хотілося б.

PrivatBank UA CPL
Последние отзывы
PrivatBank UA CPL + API
Наш опрос

Что мешает купить жилье в ипотеку?

Высокая процентная ставка по кредиту

Нет возможности внести первый взнос

Низкий уровень дохода

Дороговизна квадратного метра жилья

Требования банка к подтверждению доходов, большой пакет документов

Нет нужды в улучшении жилищных условий

Нет уверенности в завтрашнем дне




Посмотреть результаты

Loading ... Loading ...